П'єр-Жан Беранже

П'єр-Жан Беранже

Стаття у Вікіпедії

Галерея зображень у Вікісховищі

П'є́р-Жа́н Беранже́ (франц. Pierre-Jean de Béranger; *19 серпня 1780, Париж — †16 липня 1857) — французький поет-демократ.

Цитати

• Він не бажав нових країн
         І був сусіда тихий!
  З законів тільки й мав один,
         Щоб кожний жив для втіхи.
  Народ при ньому сліз не знав
  І вперше, як його ховав,
         Ридав.

(Цар Горох / Пер. Володимира Самійленка // Беранже, П'єр-Жан. Пісні. — С. 21)

• Готовий одійти в незнаний інший край, —
  Свій камінь гробовий поволі підіймаю,
  Та руки ломляться; він падає. Прощай!

(Прощай / Пер. Миколи Зерова // Беранже, П'єр-Жан. Пісні. — С. 205)

Про Беранже

• Мій бог — це бог Сократа, Франкліна, Вольтера і Беранже. Моя віра — це «Віра савойського вікарія» і безсмертні принципи вісімдесят дев'ятого року!

(Флобер, Гюстав. Пані Боварі / Пер. Миколи Лукаша // Твори: В 2-х т. Т. 1. — С. 85)

Джерела

• Беранже, П'єр-Жан. Пісні / Пер. з французької. Вступна стаття та примітки Болеслава Буяльського. — К.: Дніпро, 1970. — 208 с.
• Флобер, Гюстав. Твори: В 2-х т. Т. 1. Пані Боварі; Саламбо: Романи / Пер. з французької Миколи Лукаша та Дмитра Паламарчука. Передм. Т. Якимович. Прим. Б. Буніча-Ремізова. — К.: Дніпро, 1987. — 587 с.