П'єр-Жан Беранже

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
П'єр-Жан Беранже
Pierre Jean de Beranger.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Галерея зображень у Вікісховищі

П'є́р-Жа́н Беранже́ (франц. Pierre-Jean de Béranger; 1780 — 1857) — французький поет-демократ.

Цитати[ред.]

  • Він не бажав нових країн
           І був сусіда тихий!
    З законів тільки й мав один,
           Щоб кожний жив для втіхи.
    Народ при ньому сліз не знав
    І вперше, як його ховав,
           Ридав.
(Цар Горох / Пер. Володимира Самійленка // Беранже, П'єр-Жан. Пісні. — С. 21)
  • Готовий одійти в незнаний інший край, —
    Свій камінь гробовий поволі підіймаю,
    Та руки ломляться; він падає. Прощай!
(Прощай / Пер. Миколи Зерова // Беранже, П'єр-Жан. Пісні. — С. 205)

Про Беранже[ред.]

  • Мій бог — це бог Сократа, Франкліна, Вольтера і Беранже. Моя віра — це «Віра савойського вікарія» і безсмертні принципи вісімдесят дев'ятого року!
(Флобер, Гюстав. Пані Боварі / Пер. Миколи Лукаша // Твори: В 2-х т. Т. 1. — С. 85)

Джерела[ред.]

  • Беранже, П'єр-Жан. Пісні / Пер. з французької. Вступна стаття та примітки Болеслава Буяльського. — К.: Дніпро, 1970. — 208 с.
  • Флобер, Гюстав. Твори: В 2-х т. Т. 1. Пані Боварі; Саламбо: Романи / Пер. з французької Миколи Лукаша та Дмитра Паламарчука. Передм. Т. Якимович. Прим. Б. Буніча-Ремізова. — К.: Дніпро, 1987. — 587 с.


Помилка цитування: Для наявного тегу <ref> не знайдено відповідного тегу <references/>