Публій Корнелій Тацит
Матеріал з Вікіцитат
| Публій Корнелій Тацит | |
 |
|
 Стаття Публій Корнелій Тацит у Вікіпедії |
|
 Галерея зображень у Вікісховищі |
Публій Корнелій Тацит (лат. Publius Cornelius Tacitus або Gaius Cornelius Tacitus) (бл. 56-бл. 117) — римський історик.
- Благодіяння приємні тільки тоді, коли знаєш, що можеш за них відплатити, коли ж вони непомірні, то замість подяки віддаєш за них незалежністю.
- Поганий мир навіть гірше війни.
- Війна між близькими буває особливо непримирима.
- Як часто буває в нещасливі часи, благе рішення було прийнято вже тоді, коли час було згаяно.
- Не можна не сміятися над осліпленням тих, які думають, що їх ефемерна влада змусить замовкнути голос прийдешніх століть.
- Велика загальна ненависть створює міцну дружбу.
- Чим ближче держава до падіння, тим більша кількість його законів.
- Потомство віддасть кожному по заслугах.
- Чим більше в державі корупції, тим більше законів.
- Ліки діють повільніше, ніж хвороби.
- Глузування залишають у душі смертельні уколи, коли вони засновані на правді.
- Добрі звичаї мають більше значення, ніж хороші закони.
- Зрадників зневажають навіть ті, кому вони стали у пригоді.
- Гірша ненависть - це ненависть, що виходить від родичів.
- Розум і здоровий глузд - якості лідера.
- Лише дурні називають свавілля свободою.
- Можна захоплюватися старовиною, але слідувати потрібно сучасності.
- На рідкість щасливий час, коли можна думати те, що хочеш, і говорити, що думаєш.
- Віддаленість збільшує чарівність.
- Чесна смерть краще за ганебне життя.
