Публій Корнелій Тацит

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Публій Корнелій Тацит
Gaius Cornelius Tacitus.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Галерея зображень у Вікісховищі

Публій Корнелій Тацит (лат. Publius Cornelius Tacitus або Gaius Cornelius Tacitus; бл. 56-бл. 117) — римський історик.

Цитати[ред.]

  • Благодіяння приємні тільки тоді, коли знаєш, що можеш за них відплатити, коли ж вони непомірні, то замість подяки віддаєш за них незалежністю.
  • Гнів заважає розуму бачити істину.
  • Поганий мир навіть гірше війни.
  • Війна між близькими буває особливо непримирима.
  • Як часто буває в нещасливі часи, благе рішення було прийнято вже тоді, коли час було згаяно.
  • Не можна не сміятися над осліпленням тих, які думають, що їх ефемерна влада змусить замовкнути голос прийдешніх століть.
  • Велика загальна ненависть створює міцну дружбу.
  • Чим ближче держава до падіння, тим більша кількість його законів.
  • Потомство віддасть кожному по заслугах.
  • Чим більше в державі корупції, тим більше законів.
  • Ліки діють повільніше, ніж хвороби.
  • Глузування залишають у душі смертельні уколи, коли вони засновані на правді.
  • Добрі звичаї мають більше значення, ніж хороші закони.
  • Зрадників зневажають навіть ті, кому вони стали у пригоді.
  • Гірша ненависть — це ненависть, що виходить від родичів.
  • Розум і здоровий глузд — якості лідера.
  • Лише дурні називають свавілля свободою.
  • Можна захоплюватися старовиною, але слідувати потрібно сучасності.
  • На диво щасливий той час, коли можна думати, що хочеш, і говорити що думаєш.
  • Віддаленість збільшує чарівність.
  • Чесна смерть краще за ганебне життя.

Джерела[ред.]