Платон

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Платон
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Галерея зображень у Вікісховищі

Плато́н (грец. Πλάτων; 427 до н. е. — 347 або 348 до н. е.) — видатний давньогрецький мислитель, поряд з Піфагором, Парменідом і Сократом основоположник європейської філософії; голова філософської школи, відомої як Академія Платона.


  • Бог у нас самих.
  • Дбаючи про щастя інших, ми знаходимо своє власне.
  • Добрий початок — половина справи.
  • Основа будь-якої мудрості є терпець.
  • Книга — німий учитель.
  • Мова істини проста.
  • Немає людської душі, яка встоїть перед спокусою влади.
  • Сократ — друг, але найближчий друг — істина.
    • Відома у варіанті: «Сократ — мій друг, але істина — дорожча».
  • У своїх бідах люди схильні звинувачувати долю, богів і все, що завгодно, але тільки не себе.
  • Дуже погана людина, яка нічого не знає, та й не намагається взнати. Адже у ній поєдналися дві вади.


Джерела[ред.]

  • Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 143-145
  • Мудрість віків: вибр. афоризми/упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 14