Платон

Платон

Стаття у Вікіпедії

Галерея зображень у Вікісховищі

Плато́н (грец. Πλάτων; 427 до н. е. — 347 або 348 до н. е.) — видатний давньогрецький мислитель, поряд з Піфагором, Парменідом і Сократом основоположник європейської філософії; голова філософської школи, відомої як Академія Платона.

• Бог у нас самих.
• Дбаючи про щастя інших, ми знаходимо своє власне.
• Добрий початок — половина справи.
• Основа будь-якої мудрості є терпець.
• Книга — німий учитель.
• Мова істини проста.
• Немає людської душі, яка встоїть перед спокусою влади.
• Сократ — друг, але найближчий друг — істина.
  • Відома у варіанті: «Сократ — мій друг, але істина — дорожча».
• У своїх бідах люди схильні звинувачувати долю, богів і все, що завгодно, але тільки не себе.
• Дуже погана людина, яка нічого не знає, та й не намагається взнати. Адже у ній поєдналися дві вади.

Джерела

• Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 143-145

• Мудрість віків: вибр. афоризми/упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 14