Ольжич Олег
Матеріал з Вікіцитат
| Олег Ольжич | |
 |
|
 Стаття Олег Ольжич у Вікіпедії |
|
 Галерея зображень у Вікісховищі |
Олег Ольжич (справжнє ім'я: Олег Кандиба), (1907—1944) — український поет, археолог і громадський діяч.
- Нащо слова? Ми діло несемо.
- Держава не твориться в будуччині,
- Держава будується нині.
- Жива віра, віра, що не спиняється перед жертвами, – та, що перемагає.
- Слава ворогові, що твоєї ненависті вартий.
- Міцніша – віра, і дзвінкіший – чин.
- Є незмінна земля, і усе на ній – зміна невпинна.
- Прокляття моїй плоті,
- Що слабша за мій дух!
- Не роки життєвою мірою – зміст.
- Захочеш – і будеш!
- Здорові і молоді народи не знають самообмеження.
- Віднайшовши героїчний життєвий ідеал, нація не боїться вже ніяких фізичних ударів.
- Дух – крига і стихія вогняна.
- Господь багатий нас благословив
- Дарами, що нікому не підняти.
- Ідея слави вкороновує українську духовність.
- О Націє, що над добро і над зло,
- Над долю, і ласку, і кару…
- Там втрат не буває, де жертва –
- Здобутий в огні бастіон!
- Бо лаврами діл, а не слова,
- Вінчає велика пора.
- Хто має уші – хай слуха!
- Хто має серце – люби!
- Є погляд у того жорстоко прямий,
- Хто смерті заглянув у вічі.
- Не ждіть ніхто милосердя –
- Я камінь з Божої пращі.
- Хто вмів справедливо карати,
- Той дивиться смерті в лице!
- Ворожою кров’ю і гуком мортир
- Виписує нарід протести.
