Ліндон Джонсон

Матеріал з Вікіцитат
Ліндон Джонсон
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Ліндон Б. Джонсон (англ. Lyndon B. Johnson; 1908–1973) — 36-й президент США.

Цитати Джонсона[ред.]

  • Не плюйте в суп. Ніхто з нас ще не їв.[1]
  • Правильно вчиняти легко. Проблема в тому, щоб знати, що саме правильно.[1]
  • Перш ніж світ розширився і перетворився на братство, він звузився і став сусідством.[1]
  • Я швидше віддам своє життя, ніж буду страждати від жаху розлучитися з ним.[1]
  • Нам потрібні люди, які піклуються більше про якість своїх цілей, ніж про кількість продукції.[1]
  • Я впевнений, що сутність уряду полягає в неослабній увазі до добробуту, гідності, впевненості і внутрішньої цілісності життя кожного індивідуума.[1]
  • Я рідко думаю про політику більше вісімнадцяти годин на добу.[1]
  • Перша леді — це неоплачуваний державний службовець, обраний однією людиною — своїм чоловіком.[1]
  • Якщо двоє завжди згодні між собою, значить, думає лише один з них.[1]
  • Політик ніколи не повинен говорити «ніколи».[1]
  • Мені потрібно, щоб жоден виборець не міг підтертися клаптиком паперу, на якому б не було мого зображення.[1]
  • Я вільна людина, американець, сенатор Сполучених Штатів і демократ — саме в такій послідовності.[2]

Цитати про Джонсона[ред.]

Про Джонсона як політичного лідера[ред.]

  •  

Красномовність президента Кеннеді була призначена для того, щоб змусити людей думати; удари молотом президента Джонсона були спрямовані для того, щоб змусити людей діяти. — Роберт Каро у книзі «The Years of Lyndon Johnson: The Passage of Power» (2012)

 

President Kennedy’s eloquence was designed to make men think; President Johnson’s hammer blows are designed to make men act.

  •  

Він шукав владу у тих місцях, про які не міг і подумати будь-який попередній лідер [Сенату] — і він знаходив її. І він створював нові форми влади, використовуючи дивовижну майстерність і уяву для того, щоб трансформувати парламентські техніки і механізми партійного контролю, які раніше існували у рудиментарній формі, змінюючи їх настільки сильно, що вони ставали фактично новими техніками і механізмами. — Роберт Каро у книзі «The Years of Lyndon Johnson: Master of the Senate» (2002)

 

He looked for power in places where no previous Leader had thought to look for it—and he found it. And he created new powers, employing a startling ingenuity and imagination to transform parliamentary techniques and mechanisms of party control which had existed in rudimentary form, transforming them so completely that they became in effect new techniques and mechanisms.

  •  

Ліндон Джонсон трансформував Сенат [США], витягнув інституцію духом із 19-го століття — навіть, у багатьох сенсах, із 18-го століття — у 20-те століття... Джонсон досягнув цієї трансформації не ухвалою, декретом чи наказом, що є методом виконавчої ініціативи, а із самої природи і тканини законодавчого процесу самого по собі. Він був не лише наймолодшим, а й найвеличнішим лідером Сенату в історії США. — Роберт Каро у книзі «The Years of Lyndon Johnson: Master of the Senate» (2002)

 

Lyndon Johnson transformed the Senate, pulled a nineteenth-century — indeed, in many respects an eighteenth-century — body into the twentieth century... Johnson accomplished this transformation not by the pronouncement or fiat or order that is the method of executive initiative, but out of the very nature and fabric of the legislative process itself. He was not only the youngest but the greatest Senate Leader in America’s history.

  •  

...Ці лінії, яскрава і тьмяна, ідуть рука об руку протягом більшої частини життя Ліндона Джонсона. — Роберт Каро у книзі «The Years of Lyndon Johnson: Means of Ascent» (1990)

 

...These threads, bright and dark, run side by side through most of Lyndon Johnson’s life.

Про досягнення Джонсона на посту президента[ред.]

  •  

Він стане законодавцем для бідних, пригнічених та пригноблених. Він стане носієм принаймні частки соціальної справедливості для тих, хто так довго не мав доступу до соціальної справедливості. Відновлювачем принаймні частки гідності для тих, хто настільки сильно потребував трохи гідності. Компенсатором обіцянок, яких їм зробила Америка. “Час записати це у книгах законів”. До завершення свого президентства Ліндон Джонсон немало доклався до записування у цих книгах; він став кодифікатором співчуття понад усіх інших президентів, окрім Лінкольна; президентом, котрий записав милосердя і справедливість у книги законів, за якими жила Америка. — Роберт Каро у книзі «The Years of Lyndon Johnson: The Passage of Power» (2012)

 

He was to become the lawmaker for the poor and the downtrodden and the oppressed. He was to be the bearer of at least a measure of social justice to those whom social justice had so long been denied. The restorer of at least a measure of dignity to those who so desperately needed to be given some dignity. The redeemer of the promises made by them to America. “It is time to write it in the books of law.” By the time Lyndon Johnson left office he had done a lot of writing in those books, had become, above all presidents save Lincoln, the codifier of compassion, the president who wrote mercy and justice in the statute books by which America was governed.

  •  

Авраам Лінкольн зняв ланцюги із темношкірих американців, але саме Ліндон Джонсон завів їх у кабінки для голосування; закрив за ними священну завісу демократії; помістив їхні руки на важелі, якими керувалася їхня власна доля; зробив їх, нарешті і назавжди, справжньою частиною американського політичного життя. — Роберт Каро у книзі «The Years of Lyndon Johnson: Means of Ascent» (1990)

 

Abraham Lincoln struck off the chains of black Americans, but it was Lyndon Johnson who led them into voting booths, closed democracy’s sacred curtain behind them, placed their hands upon the lever that gave them a hold on their own destiny, made them, at last and forever, a true part of American political life.

Примітки[ред.]

  1. а б в г д е ж и к л м Ліндон Джонсон на aphorism.ru(рос.)
  2. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 571

Джерела[ред.]

  • Caro, Robert (1982). The Years of Lyndon Johnson: The Path to Power. Alfred A. Knopf. ISBN 978-0679729457.
  • Caro, Robert (1990). The Years of Lyndon Johnson: Means of Ascent. Alfred A. Knopf. ISBN 978-0394528359.
  • Caro, Robert (2002). The Years of Lyndon Johnson: Master Of The Senate. Alfred A. Knopf. ISBN 978-0394720951.
  • Caro, Robert (2012). The Years of Lyndon Johnson: The Passage of Power. Alfred A. Knopf. ISBN 978-0375713255.