Лукіан
Матеріал з Вікіцитат
 |
Лукіан у Вікіпедії |
|---|---|
 |
Лукіан на Вікісховищі |
Лукіан з Самосати (лат. Lucianus Samosatensis; близько 120–180 рр. н. е.) — грецький письменник-сатирик родом з міста Самосати (Сирія). Писав грецькою мовою.
Цитати [ред.]
|
|
Більшість істориків, нехтуючи описом подій, зупиняються на вихвалянні начальників і полководців, підносячи своїх до небес, а ворожих незмірно принижуючи. При цьому вони забувають, що історію та вихвалянная розділяє не вузька смужка, а немовби величезна стіна, яка між ними стоїть[1]. — У творі «Як слід описувати історію». |
|
|
|
Єдина справа історика — розповідати все так, як воно було[1]. — У творі «Як слід описувати історію». |
|
Без джерел [ред.]
- Мавпа і в золотих регаліях залишається мавпою.
- Початок — половина всього.
- Неробство завжди породжує в душі непостійність.
- Всяка худа людина до продірявленої бочки подібна.
- Єдине справжнє багатство — душевне багатство, в іншому більше горівши, ніж радощі. Людиною з великим станом і багатим слід назвати того, хто уміє користуватися своєю власністю.
- Від користі до справедливості так само далеко, як від землі до зірок.
- Хто сохне над рахунками і без втоми збільшує свій капітал, той працює точно бджола над сотами, — мед його зберуть інші.
Примітки [ред.]
- ↑ а б Лукиан Как следует писать историю / Перевод: С. В. Толстая
