Кримсько-татарські прислів'я

Матеріал з Wikiquote

• Тільки в дурня дзеркало життя може бути гладким.
• Кава взимку зігріває, влітку охолоджує.
• Не там ламається залізо, де його пиляють.
• Пущена стріла назад не вертається.
• Якщо любиш добробут, то вбивай у собі брехню, а не гадюку.
• Де проїхало переднє колесо арби, там мусить пройти і заднє.
• Вовка, за яким женуть сто собак, уже не вважай вовком.
• Чужина – глина, Батьківщина – золото.
• До того, хто дає, Бог ласкавий.
• Нехай твої слова відповідають грошам, які ти жертвуєш.
• Скоріше, ніж ворог, перемігши тебе, повечеряє, ти повинен, перемігши його, поснідати.
• Мало дають від серця, багато – від достатку.
• Бог дає – молися, але додому на занесе, тож працювати не лінися.
• Твоя душа – це душа, а моя, виходить, баклажан?
• Слова мудреця наче лал і діамант, дурня слова – незагойна рана жива.
• Будь з левом левом, з ягням – ягням, лише з вухатим віслюком ослом не треба бути.
• Ти хан, і з мене хан, а сіна хто ж завдасть нашим коням?
• Той, хто себе до неба підійма, з висот невдовзі пада.
• Сідниці голі, зате в волоссі жмуток волошок.
• Коня і дурень запряже, а мудрий в змозі вітер запрягти.
• Тисячі друзів замало, одного ворога — забагато.