Крижанівський Андрій Степанович

Матеріал з Вікіцитат
Крижанівський Андрій Степанович
Стаття у Вікіпедії

Андрій Степанович Крижанівський (1936–1989) — український письменник, гуморист, сатирик. Автор численних гуморесок та пародій, лауреат літературної премії Остапа Вишні (1989).

Цитати[ред.]

  • Юпітере, ти сердишся? Значить, я неправий.
  • Людину можна прибити на смерть, а можна на все життя.
  • Сміється той, хто сміє.
  • Ще раз про честь мундира: краще зберегти честь і втратити мундир, аніж навпаки.
  • Нема захисту лише від бездоказової критики.
  • Нема поганих лікарів. Є нікудишні хворі.
  • Думки інколи приходили і в його голову. І з жахом розбігалися.
  • Грати в кішки-мишки з літературою ще не значить бути дитячим письменником.
  • Дальтонізм є оригінальним баченням світу.
  • На Парнас прагнуть навіть ті, хто дістався Олімпу.
  • Нарешті на нього зійшло натхнення. І послало його під три чорти.
  • Від здібного журналіста до поганенького письменника — один крок. І його охоче роблять.
  • Множити краще, ніж ділити.
  • У природі нічого не зникає, крім самої природи.
  • Геній — це людина, яка знає про свій винятковий талант і, незважаючи на це, працює далі.
  • Ми стільки взяли від природи, що годі сподіватись її ласки.
  • Якщо вас назвали дурнем, не гарячкуйте — подумайте. Якщо вгадали — тоді ображайтесь.
  • Мовчазний дурень — вже не дурень.
  • Нарешті він глянув правді в очі, й та не витримала його брехливого погляду.
  • Брехун справді ріже правду-матку.
  • Можна і в гуманізмі бути нещадним.
  • Випадковості — це теж закономірність.
  • Залишив слід в історії? Наслідив!
  • В поезії немає генералів. Тож звідки в ній стільки рядових?
  • Інколи замкнене коло — це трикутник.
  • «Точність — ввічливість королів». Спробуй до них запізнитись!
  • Суть не в міністрах культури, а в культурі міністрів.
  • Його твори витримали десятки видань. Читачі — жодного.
  • А як з пенсіями за творчою інвалідністю?
  • І на Пегасах галопують вершники без голови.
  • Через цю горілку і вина ніколи випити.
  • А з нього таки вийшла людина. І не повернулася.
  • Сатирик, як і мінер, помиляється раз у житті: коли обирає жанр.
  • Думку не можна вбити. Її можна погодити.
  • Не сотвори собі куми.
  • Інколи лаврові вінки слід вручати разом з головою.
  • Добро торжествує. Зло діє.
  • З папером для періодичних видань не буде ніяких проблем, коли його витягнуть з ковбаси, якою нас годують.
  • Одна голова — добре. А з тілом — краще.
  • Кому потрібен цей стриптиз — гола правда?
  • Язик до Києва доведе. Або до Магадана.
  • «У ногах правди нема!» — приповідав Прокруст.
  • Друга не можна купити. Зате можна продати.
  • Коханці приходять і йдуть, а чоловіки залишаються.

Джерела[ред.]