Карл Краус

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Карл Краус
KarlKraus.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії

Ка́рл Кра́ус (нім. Karl Kraus, 1874 — 1936) — австрійський письменник і журналіст, відомий як сатирик, есеїст, афорист, сценарист та поет.

Цитати[ред.]

  •  

І в мистецтві злидареві нічого не дозволено брати в багатія, а багатій у злидаря може взяти все.

 

  •  

Історик — не завжди пророк, який віщує назад, але журналіст — це завжди людина, яка потім знала все наперед.

 

  •  

Історик — це часто журналіст, повернутий назад.

 

  •  

Автори газетних колонок — це невдалі торгівці дрібним галантерейним товаром. Батьки примусили їх здобути більш інтелігентний фах, але вроджений талант усе-таки пробиває собі шлях.

 

  •  

Агітатор володіє словом. Художником володіє слово.

 

  •  

Афоризм не можна продиктувати друкарці. Було б занадто довго.

 

  •  

Афоризм ніколи не містить усієї правди: в ньому або півправди, або півтори.

 

  •  

Багато хто домагається місця під сонцем. Але дехто пам’ятає, що сонце заходить, як тільки ми це місце здобудемо.

 

  •  

Безсоромний художник — це суб’єкт, що, прикинувши спокусником, заманює дівчину у свою майстерню і там з неї малює.

 

  •  

Брехню задля спасіння можна вибачити. Не можна вибачати лише того, хто говорить правду, коли його про це не просять.

 

  •  

Важко повірити, до чого складно втілити дію в думку.

 

  •  

Газета — консерви часу.

 

  •  

Деякі письменники всього тільки на двадцяти сторінках можуть передати те, для чого мені іноді потрібні аж цілі два рядки.

 

  •  

Думка — це те, чого бракує банальності, щоб стати думкою.

 

  •  

Жінка може іноді замінити мастурбацію. Але, зрозуміло, це вимагає великого зусилля уяви.

 

  •  

Журналіст — це людина, яка потім знала наперед.

 

  •  

Журналіста терміновість збуджує. Він пише гірше, якщо має час.

 

  •  

Журналісти пишуть, бо їм нема чого сказати, і їм є що сказати, бо вони пишуть.

 

  •  

Завдання мистецтва — протирати нам очі.

 

  •  

Загальна сума ідей літературного твору є результат множення, а не додавання.

 

Джерела[ред.]