Приємний або холодний, або гарячий напій, а в тепленькому немає ніякого смаку.[1]
Прекрасна і досконала у своїй красі чашка сама по собі не може викликати гірких думок і нездорових почуттів, і, якщо у кого-небудь виникає щось подібне при погляді на цю чашку, винна не вона, а наші спогади. Ми дивимося на неї недобре, важким поглядом.[1]
Якщо один грає в жорстку гру, інший змушений відповідати жорстко, інакше йому доведеться погано.[2]
Іноді ми дуже страждаємо, але проходить час, і минуле з усіма його стражданнями стає нам дорогим.[2]
Коли встановлюється який-небудь закон, негайно виникає бажання його обійти.[2]
Справжній професіонал продовжує боротьбу до кінця — хай він навіть помре за дошкою. Великий майстер приносить себе в жертву мистецтву.
Під впливом звичаїв і порядків, заведених у світі, людина втрачає здатність відрізнити зло від добра.[2]
Варто тільки виникнути сумнівам, як їм вже не буде кінця.[2]
Ми не маємо права прощати або не прощати кого-небудь за смерть[3].
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
