Джордано Бруно

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Giordano Bruno cropped.jpg

Джорда́но Бру́но (італ. Giordano Bruno, 1548—1600) — італійський філософ епохи Відродження, поет, представник пантеїзму. Підтримував вчення Коперника, говорив про безмежність Всесвіту. Засуджений та страчений як єретик.


  • Краса, яка видима в тілах, є річ випадкова й тіньова… Розум же сприймає справжню красу шляхом звернення до того, що створює красу тіла і прагнення зробити його красивим. Адже це душа зробила й утворила його таким. Отже слід піднятися до того вищого інтелекту, який сам по собі є прекрасним.[1]
  •  

Як крапля довбе камінь не дворазовим, а багаторазовим падінням, так і людина стає мудрою не від дворазового, а від багаторазового читання.

 

 

Gutta cavat lapidem non bis, sed saepe cadendo: Sic homo fit sapiens non bis, sed saepe legendo.[2]

  •  

Хай спустяться разом униз Плюгавство, Насміх, Презирство, Базікання, Обман, а на їхнє місце підіймуться Магія, Пророцтво і всяке відгадування, Віщування, за своїми плодами визнані добрими й корисними.[3]

 


Примітки[ред.]

  1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 28
  2. Казачонок Т. Г., Громыко И. Н. Античные афоризмы. Темат. сб.— Минск: Вышэйшая школа, 1987. — С. 251
  3. Пензенский, А. А. Нострадамус. Вся правда о великом пророке и его пророчествах. — М. : Эксмо, 2005. — С. 95