Джеймс Мейс

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук

Джеймс Ернест Мейс (англ. James Earnest Mace; 1952–2004) — історик, політолог, дослідник голодомору в Україні.

Цитати[ред.]

  •  

Мене часто запитують: чому саме я, корінний американець, і навіщо це мені було треба? Не раз мені хотілося запитати у відповідь: а що потрібно було мільйонам росіян, євреїв, вірменів, зрештою, українців у цій далекий, Богом забутій країні — моїй Америці? Тому що американські громадяни українського походження вимагали досліджень, і мені судилася така доля, що ваші мертві обрали мене. І так само, як не можна займатися історією голокосту і не стати хоч би напівєвреєм, так само не можна займатися історією голодомору і не стати хоча б напівукраїнцем.[1]

 

 

Why should I, a born and bred American, take up such a topic? What did I need it for? I have been asked this question very often and I have often been tempted to ask in turn: Why should millions of Russians, Jews, Armenians, and Ukrainians travel across the ocean to that faraway godforsaken country, my America? I did it because Ukrainian Americans required such research, and fate decreed that the victims chose me. Just as one cannot study the Holocaust without becoming half Jewish in spirit, one cannot study the Famine and not become at least half Ukrainian.

  •  

Щоб централізувати повну владу в руках Сталіна, потрібно було вигубити українське селянство, українську інтелігенцію, українську мову, українську історію у розумінні народу, знищити Україну як таку. Калькуляція дуже проста і вкрай примітивна: нема народу, отже нема окремої країни, а в результаті — нема проблем.[2]На міжнародній конференції про Голокост і геноцид у Тель-Авів у 1982 році.

 

 

For Stalin to have complete centralized power in his hands, he found it necessary to physically destroy the second largest Soviet republic, meaning the annihilation of the Ukrainian peasantry, Ukrainian intelligentsia, Ukrainian language, and history as understood by the people; to do away with Ukraine and things Ukrainian as such. The calculation was very simple, very primitive: no people, therefore, no separate country, and thus no problem.

Про Мейса[ред.]

  •  

Для мене Джеймс Мейс передусім об'єктивний науковець. Інакше кажучи, він із тих науковців, для яких дослідження і виголошення правди — норма! Вперше побачив його у 1990 році: він виступав на конференції у Києві, говоривши про 1932–1933 роки як про геноцид. Тоді ми, шістдесятники, не були обізнані з таким поняттям, проте завжди свідчили про штучно організований голод в Україні, за що, зокрема, й відсиділи.[3]

 

  Євген Сверстюк
  •  

Він перейнявся історією та культурою того народу, серед якого оселився, повагою і любов'ю до нього, пройнявся його болем. А головне — дав зрозуміти світові, що чужого болю не буває, коли мова йде про злочин проти людяності.[4]

 

  — Ігор Лубченко

Примітки[ред.]

  1. 9 років тому пішов з життя Джеймс Мейс, День.
  2. Мейс Е. Джеймс. Автобіографія. Факти і цінності: особистий інтелектуальний пошук. // День і вічність Джеймса Мейса. / за заг. Л.Івшиної. К.: Українська прес-група, 2005. — С.15
  3. «Джеймс Мейс сприяв творенню нового українського суспільства вільних людей», День.
  4. Пароль: «Джеймс Мейс», День.


Bookmark-new.svg