Державин Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіцитат

• Найпростіше мірило культурного рівня людей та народностей це – наскільки вони, розмовляючи, обходяться без допомоги рук.
• Справжній учений – не той, хто здатний займатись своєю наукою, а той, хто зовсім нездатний займатись абичим іншим.
• Кому нема чого робити з власним знанням – викладає; хто не знаходять ужиття для власних ідеалів – виховує; хто не сподівається успіху в особистих справах – вдається до суспільних; хто свідомий власної нікчемності – живе заради своїх дітей.
• Люди менш боялися б старості, якби знали, що надзвичайне довголіття означає можливість побачити відродження мод та ідей своєї ранньої юності.
• Як правило, інтелігентна людина зазнає невдач і розчарунь насамперед через те, що занадто поспішає та забігає наперед... (розчаровується в родинному житті, одружившись у віці двадцятьох – тридцятьох років, тим часом як одружуватись слід у сорок – п’ятдесят років, озброївшись життєвим досвідом; безуспішно силкується зробити кар’єру в тридцяти – сорок років, замість вичікувати в слушній певності, що в п’ятдесят – шістдесят років кар’єра сама собою прийде; марно прагне в сорок – п’ятдесят років відомости та слави, які однаково не проминуть з’явитися в шістдесят – сімдесят років; нарешті розчаровуються в житті та поспішає передчасно сконати в п’ятдесят – шістдесят років від випадкової застуди абощо, хоч була цілковита рація прожити до вісімдесятьох років, і довше.
• Здорова людина не думає про своє серце, а здоровий чоловік – про свою мужність; отак і здоровий народ – про свою національність.