Демокріт

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Демокріт
Democritus2.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Галерея зображень у Вікісховищі

Демокріт (приблизно 460—370 pp. до н. е.) — давньогрецький філософ, засновник атомістичної гіпотези пояснення світу.

Цитати[ред.]

  • Вільним я вважаю того, хто ні на що не надіється та нічого не боїться.
  • Деякі люди, які не знають про руйнування смертної природи людини, яких роздирає дарма прожите життя, вони перебувають у тривозі й страху, вигадують брехливі байки про те, що буде після смерті.
  • Чесну та нечесну людину пізнають не тільки за тим, що вони роблять, а й за тим, чого вони хочуть.
  • Будь-яка робота приємніша від спочинку.
  • Якби дітей не привчили до праці, то вони б не вивчили ні грамоти, ні музики, ні гімнастики, ні того, що найбільше зміцнює доброчесність, — сорому. Бо переважно з цих справ зазвичай народжується сором.
  • Не через страх, а через відчуття обов'язку варто утримуватись від поганих справ.
  • Ні мистецтво, ні мудрість не можна осягнути, якщо їх не вивчати.
  • Не прагни знати все, щоб не стати невігласом у всьому.
  • Суть справи не в повноті знання, а в повноті розуміння.
  • Розсудливість батька є найдієвіша настанова для дітей.
  • Причина помилки — незнання кращого.
  • Хорошими людей роблять їхні заняття, а не природа.[1]
  • Лише в загальній гадці існує колір, у гадці — солодке, у гадці — гірке, а дійсно існують лише атоми і порожнеча.[2]
  • Люди вигадали ідола випадку, щоби використовувати його як привід, що приховує їх власну нерозсудливість.[2]


Примітки[ред.]

  1. Мудрість віків: вибр. афоризми/упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 14
  2. а б Висловлювання та сентенції знаменитих філософів, 2009, с. 234

Джерела[ред.]

  • Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 112-118
  • Петрушенко Віктор. Висловлювання та сентенції знаменитих філософів // Тлумачний словник основних філософських термінів. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. — С. 234—261. — ISBN 978-966-553-828-8