Глобалізація

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія

Глобалізація — процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації.

Цитати[ред.]

  •  

Замість старих потреб, які задовольняли вітчизняними продуктами, виникають нові, для задоволення яких потрібні продукти найбільш віддалених країн і кліматів. На місце старої місцевої та національної замкнутості й існування за рахунок продуктів власного виробництва приходить всесторонній зв'язок і всестороння залежність націй одна від одної. Це стосується як матеріального, так і духовного виробництва. Духовні продукти окремих націй стають загальним надбанням. Національна односторонність і обмеженість стають щоразу більше неможливими, і з багатьох національних і місцевих літератур сформується одна всесвітня література.

 

An die Stelle der alten, durch Landeserzeugnisse befriedigten Bedürfnisse treten neue, welche die Produkte der entferntesten Länder und Klimate zu ihrer Befriedigung erheischen. An die Stelle der alten lokalen und nationalen Selbstgenügsamkeit und Abgeschlossenheit tritt ein allseitiger Verkehr, eine allseitige Abhängigkeit der Nationen voneinander. Und wie in der materiellen, so auch in der geistigen Produktion. Die geistigen Erzeugnisse der einzelnen Nationen werden Gemeingut. Die nationale Einseitigkeit und Beschränktheit wird mehr und mehr unmöglich, und aus den vielen nationalen und lokalen Literaturen bildet sich eine Weltliteratur. [1]

  Карл Маркс і Фрідріх Енгельс, Маніфест Комуністичної партії (1848), розділ I, «Буржуа та пролетарі»
  •  

Буржуазія завдяки швидкому вдосконаленню всіх знарядь виробництва та безкінечному полегшенню засобів комунікації втягує в цивілізацію всі, навіть найбільш варварські, нації. Низькі ціни її товарів — ось та важка артилерія, за допомогою якої вона руйнує всі китайські стіни й примушує капітулювати вперту ненависть варварів до іноземців. Під страхом загибелі вона змушує всі нації прийняти буржуазний спосіб виробництва, примушує їх уводити в себе так звану цивілізацію, тобто ставати буржуа. Одним словом, вона створює світ за своїм образом і подобою.

 

Die Bourgeoisie reißt durch die rasche Verbesserung aller Produktionsinstrumente, durch die unendlich erleichterte Kommunikation alle, auch die barbarischsten Nationen in die Zivilisation. Die wohlfeilen Preise ihrer Waren sind sind die schwere Artillerie, mit der sie alle chinesischen Mauern in den Grund schießt, mit der sie den hartnäckigsten Fremdenhaß der Barbaren zur Kapitulation zwingt. Sie zwingt alle Nationen, die Produktionsweise der Bourgeoisie sich anzueignen, wenn sie nicht zugrunde gehen wollen; sie zwingt sie, die sogenannte Zivilisation bei sich selbst einzuführen, d.h. Bourgeois zu werden. Mit einem Wort, sie schafft sich eine Welt nach ihrem eigenen Bilde.[1]

  Карл Маркс і Фрідріх Енгельс, Маніфест Комуністичної партії (1848), розділ I, «Буржуа та пролетарі»
  •  

Ця війна спричинила багато жахливих речей, панове, але з неї вийшли й деякі дуже гарні речі. Зло було переможено, але решта світу стала більш свідомою, ніж коли-небудь раніше, переваги добра. Люди, які з підозрою ставилися до одне одного, можуть тепер жити як друзі та товариші в одній сім'ї, і прагнуть цього. Міазми недовіри та інтриг зникли. Люди дивляться у вічі одне одному й кажуть: «Ми брати́ і маємо спільну мету. Ми не розуміли цього раніше, але тепер розуміємо це, і це наш заповіт дружби».

 

Many terrible things have come out of this war, gentlemen, but some very beautiful things have come out of it. Wrong has been defeated, but the rest of the world has been more conscious than it ever was before of the majority of right. People that were suspicious of one another can now live as friends and comrades in a single family, and desire to do so. The miasma of distrust, of intrigue, is cleared away. Men are looking eye to eye and saying: 'We are brothers and have a common purpose. We did not realize it before, but now we do realize it, and this is our covenant of friendship.' [2]

  Вудро Вільсон, промова 14 лютого 1919, Версаль (Франція). На цій конференції було обговорено створення першої всесвітньої організації держав — Ліги Націй
  •  

Ми все менше й менше можемо думати про країни окремо, позаяк вони тісно пов'язані з іншими країнами. Не тільки з найближчими сусідами, а й з тими, що знаходяться далі. Із розвитком техніки світ стає дедалі більше єдиний.[2]

  Джавахарлал Неру, промова 16 червня 1956 біля Бонна (Німеччина)
  •  

Глобалізація — перетворення міжнародного співтовариства в єдиний соціально-економічний організм — з рукою, протягнутою на Захід, і ногами, протягнутими на Схід.

 

Глобализация — превращение международного сообщества в единый социально-экономический организм — с рукой, протянутой на Запад, и ногами, протянутыми на Восток.[3]

  Євген Головаха

Примітки[ред.]

  1. Die besten Zitate der Politiker, s. 102
  2. Die besten Zitate der Politiker, s. 103
  3. Завдання кожного громадянина. — «День», №144, 13 серпня 2010

Джерела[ред.]