Болгарські прислів'я

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
ВікіпедіЯ
Дивіться у Вікіпедії:

Прислів'я болгарів.

  • І горобець на кішку костричиться.
  • Барабан великий, та порожній.
  • Бачиш ведмедя в пасіці сусіда — знай, що й твою одвідає.
  • Бог дає, та в комору не кладе.
  • Борода прийшла зарано, розум запізнився.
  • Брехня швидко на майдан виходить.
  • Був молодий та зелений — горнулись дівчата до мене, а став старий — то загули мухи круг мене.
  • В кого лиха жінка, тому й пекла не треба.
  • Від мовчання голова не болить.
  • Віддавай дочку, поки стукають до твоїх воріт, бо сам потім кинешся стукати.
  • Де гине багато, там не питають, хто вмер.
  • До чужої їди солі не клади.
  • Добра мова далеко йде, погана ще далі.
  • Дощ іде, сонце пече — жениться дідько.
  • Жіночий язик гостріший за турецьку шаблю.
  • З терну та в глід.
  • З чужим розумом у парламент не йдуть.
  • Задумався, як свиня перед колядою.
  • Затуляє сонце решетом.
  • Зрадів, як сирота сонцю.
  • Був молодий та зелений — горнулися дівчата до мене, а став старий — то загули мухи круг мене.
  • Городник хоче дощу, а гончар — сонця; за кого ж мені молитися, якщо обидва мої зяті?
  • Запитали собаку: «Який пліт можеш перескочити?» «Залежить від дрюка», — відповів.
  • Коли в тебе щось на умі, не розказуй те кумі.
  • На вченого коня вузда не потрібна.
  • Погнався за зайцем, наскочив на вовка.
  • Пусти муху на долоню, захоче й на бороду.
  • Туди, де — кажуть — багато ягід, іди з малим кошиком.
  • Хоч би лисиця й черницею назвалась, до курей її не пускай.
  • Швидше, дочко, давай їсти, бо я в гостях була.
  • Його життя — як місяць: коли повне, коли щербате.
  • Краще одна свічка перед тобою, ніж дві за тобою.
  • Людиною був, коли спав.
  • Мертве око сльози не пускає.
  • Молодому женитися рано, а старому — пізно.
  • На весілля чекай, поки двічі покличуть, а на похорон сам іди.
  • На голові сонце, а на серці сніг.
  • На жінку дивляться — як у хаті, а на чоловіка — що в хаті.
  • На колючий терен — гостра лопата.
  • На низенького осла кожен сідає.
  • Нащо йому борода, як порожня голова.
  • Не будь очкуром для чужих штанів.
  • Не маєш чорноокої — цілуй кислооку.
  • Ожени сина, коли хочеш; віддай дочку, коли можеш.
  • Осел не товар, зять не рідня, а верба не дерево.
  • Поки людина себе не зганьбить, ніхто її не зганьбить.
  • Поки серце не заболить, око не заплаче.
  • Поранений соловейко не співає.
  • Порожній мішок прямо не стоїть.
  • Пуста балачка кишені не наповнить.
  • Роботящої жінки злидні бояться.
  • Сусідська курка гускою здається.
  • Тікай, лихо, бо зло доганяє.
  • Тільки стань вівцею, а вовки вже є.
  • Ти мені, мамо, щастя дай, а тоді хоч на смітник викидай.
  • Той, хто мудро мовчить, розумно говорить.
  • Туди, де ненавидять, не ходи; туди, де люблять, не вчащай.
  • Турок розбагатіє — жінку бере, а болгарин — хату ставить.
  • У злагоді і полин — мед.
  • Хлопець одружується, коли хоче, а дівчина — коли сватають.
  • Хто в морі тоне – і за змію хапається.
  • Хто на чужім возі їде, з півдороги пішки йтиме.
  • Хто не знає міри, тому немає віри.
  • Червива груша сама падає.
  • Чи його жінка гладила, чи його кішка дряпала.
  • Ягнячих шкір на базарі більше, ніж овечих.
  • Язик ріже дужче від ножа.
  • Якщо не віддають за мене старшої дочки, то ще благатимуть щоб узяв меншу.

Джерела[ред.]