Ніхто не примушував мене плакати тремтіти від захоплення так, як Моцарт. Бетховен теж примушував мене тремтіти. Але радше від чогось на подобі страху та одноманістости.
Бетховен абсолютно змінив значення музики, він підносив її на таку висоту, на якій вона ще ніколи не була. Музика ставала великою і серйозною справою у житті людини.
Незрозуміло, чи це говорить Гомер, Гердер, Кант, Шиллер чи власне Бетховен. Складається враження, що одна рука створила ці акорди, бо все загалом творить єдину гармонічну основу. Ця людина, рідною мовою якої було не слово, а звук, часто запозичує свої вирази в інших; однак він завжди бере від них те, що вже виносив сам. Можна заприсягнутися, що деякі з цих думок, при цьому найяскравіші, він викував сам, вони мають відбиток його індивідуальності. Те, що в цитованих письменників було лише благородною фразою, загальновідомою та абстрактною істиною, наливається життям і кров'ю, тремтить під пером Бетховена. — про маргіналії (примітки на полях) Бетховена
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі