Баскські прислів'я

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
ВікіпедіЯ
Дивіться у статті Вікіпедії статтю про:


  • Гора гори не потребує, але людині людина потрібна.
  • Дурень той, хто починає роботу, яку не здатний скінчити.
  • В лінивого завжди повно клопотів.
  • Голка всіх одягає, а сама — гола.
  • Бог добрий робітник, але він любить, щоб йому помагали.
  • Хто лінується зранку ходити, той увечері набігається.
  • Обстоювати помилку — двічі помилятися.
  • Три «мало» і три «багато» гублять світ: мати мало і тратити багато, знати мало і говорити багато, значити мало і думати про себе багато.
  • Слова і пір'я ідуть за вітром.
  • Нічого не варта мова, якої не розуміють.
  • Навіть сам бог не знає, звідки взялася баскська мова.
  • Диявол сім років вивчав баскську мову і вивчив тільки троє слів.
  • Досить одного дурня, щоб скинув кам'яну брилу в колодязь, але треба шістьох мудреців, щоб звідти її витягнути.
  • Кожна стежка свою баюру має.
  • За погану новину не треба платити.
  • Не в усіх ноги для червоних черевиків.
  • Срібний молоток може розбити залізні двері.
  • Я бачив, як шмагали злодія, що шпильки вкрав, і як наставляли алкальдом того, хто гору золота нагарбав.
  • Бережись, як сухот, скупого лікаря, голодного адвоката і того, хто дає поради суперникам.
  • Хазяїн — поганий суперник.
  • Хай виправдується злодій — а ти виправдовуєшся — сам себе звинувачуєш.
  • Лицарю, зроби свого сина герцогом, і він відцурається тебе.
  • Я народився в палаці, ти — шляхетного роду, — то хто ж порубає цю колоду ?
  • Знедолені живуть сподіваннями.
  • Багаті роблять те, що хочуть, а бідні — те, що можуть.
  • Знаходять загублене, але не вкрадене.
  • Робити й робити, й не могти заробити.
  • Підпаски сваряться, і вкрадений сир знаходиться.
  • Те м'ясо, що кіт несе, — котове, а не твоє.
  • Пішов би на богомілля, та вітер так і несе на весілля.
  • В церкві ногам холодно, а на весіллі — жарко.
  • Продавцеві вистачить одного ока, а покупцеві й сотні очей замало.
  • Хто позичає, той втрачає.
  • Проси не в того, хто має, а в того, хто тебе любить.
  • Як даватимеш повними кошиками, то потім не збереш пригорщами.
  • Робіть добро спершу своїм, а тоді вже по змозі — чужим.
  • Бери лозу з доброго виноградника, а дружину — від дооброї матері.
  • Краще хай мій ворог ненавидить мене, ніж жаліє.
  • Від безбородого чоловіка й бородатої жінки тікай, як від чуми.
  • Страждай, але нікого не обмовляй.
  • Годуй мене м'ясом сьогоднішнім, хлібом учорашнім і вином торішнім, — я скажу лікарям «бувайте».
  • І у вугляра дим здіймається в небо.
  • Пекло, лиха жінка, неродюча земля і вогонь не знають слова «годі».
  • По вулиці ходить з поважним видом, а вдома перебивається самим хлібом.
  • Поле, що належить усім, — засіяне для птахів.
  • Поки повісили казанок на гак — олень забіг у гущак.
  • Всі кидаються на повалене дерево, щоб із нього дров нарубати.
  • Близько лікоть, та важко поцілувати.
  • Хоч серп кривий, та солому ріже прямо.
  • Під зношеним плащем ховається добрий танцюрист.
  • І на кухні можна вмерти від холоднечі.
  • Ніч — це матір думок, а ранок — батько турбот.
  • Не нарікай на рік, поки не мине.
  • Сину мій, не їдь за море, — бідна мати просить. — Знай, не тільки вдома горе, — його всюди досить.

Джерело[ред.]

  • Баскські прислів'я та приказки. (серія: «Мудрість народна», збірник 48), К.: «Дніпро», 1989