Атлант розправив плечі

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія

Атла́нт розпра́вив пле́чі (англ. Atlas Shrugged) — роман американської письменниці Айн Ренд, уперше надрукований в 1957 році в США. Це четвертий, найдовший, та останній її роман, який вона вважала своїм magnum opus в художній літературі.

Загальні[ред.]

  • Хто такий Джон Гальт?
  • Протиріч не існує. Кожного разу, коли здається, що виникло протиріччя, перевір передумови — одна з них не вірна.
  • Зло недієздатне і не має сил, за вийнятком того, що ми дозволяємо забрати від себе.
  • Зло в світі існує лише через той дозвіл, який ти йому даєш.
  • Століттями боротьба за мораль точилась між тими, хто казав що твоє життя належить Богові, й тими, хто казав що сусідові — між тими, хто вважав самопожертву заради привідів на небі добром, й тими, хто казав що самопожертва заради неповноцінних на Землі це добро. Та ніхто не казав, що твоє життя належить тобі, і добро — це жити своїм життям.
  • Робін Гуд крав у багатих і віддавав бідним. Я ж краду в бідних та віддаю багатим, точніше, краду в злиденних крадіїв та повертаю працьовитим багатіям.
  • Поки люди не зрозуміють, що Робін Гуд є найбільш аморальним та мерзенним з усіх легендарних героїв, не буде на землі справедливості і не буде в людства надії на виживання.
  • Якби ти побачив Атланта, титана, котрий тримає весь Світ на своїх плечах, якби побачив як він стоїть, і кров стікає по його грудях, його коліна прогинаються під нелюдською вагою, його руки тремтять але все ж таки намагаються втримати Світ на рештках своїх сил, і чим дужче він тримає, тим тяжче тисне Світ на його плечі — що ти б йому порадив?
    — Не знаю. Що може він зробити? Що б ти йому порадив?
    — Розправити плечі.
  • Якщо не залишилось жодних принципів — а я думаю, що Док має рацію, оскільки принципів більше нема — якщо не залишилось жодних правил гри, і все це — лише питання того, хто кого пограбує — тоді я маю більше голосів ніж купа вас, бо працівників завжди більше, ніж працедавців, і не забувайте це, хлопчата!
    -- Кінан, лідер профспілки залізничників.
  • «Невже Ви подумали, що нам треба виконання цих законів?», сказав доктор Феріс. «Нам треба, аби їх порушували. Зрозумійте, ви маєте справу не з купкою бойскаутів... Нам треба влада, і ми прагнемо її... Неможливо правити невинними людьми. Єдина сила, яку має уряд, це переслідування злочинців. Однак, коли злочинців недостатньо, то треба їх створити. Стільки різних речей оголошують поза законом, що стає неможливо жити не порушивши закон. Кому потрібна законослухняна нація? Кому там що треба? Але створіть закони виконання, реалізація та об'єктивна інтерпретація яких неможлива — і ви створите націю злодіїв — і тоді ви можете тиснути на провину. Це і є система, містер Рeрден, це і є гра, і одразу, як ви це усвідомите, з вами буде легше мати справу.
  • Наша мета була не виробництво техніки, а створення добра.
  • Наш план? Ми втілили в життя шляхетне правило: від кожного за здібностями, кожному за потребами.
  • Пам'ятай його — добре його запам'ятай — не часто можна побачити абсолютне зло — дивись на нього, і колись ти знайдеш слова, аби описати його суть...

Франциско д'Анконіа[ред.]

Деякі промови та вислови Франциско д'Анконіа:

  • Франциско, який тип людей найганебніший?
    -Люди без мети
  • Я не знаю, чому ви називаєте мою поведінку гнилою. Мені здавалось, що її буде визнано чесною спробою втілення у життя того, у що вірить весь світ. Хіба всі не вірять в те, що егоїзм — це зло? Я не був егоїстичним по відношенню до цих копалень. Хіба не є злом переслідування особистої вигоди? В мене взагалі не було жодного особистого інтересу в цьому проекті. Хіба не є злом прагнення прибутку? Я не працював на прибуток - а навпаки, зазнав збитків. Хіба всі не погоджуються з тим, що мета існування промислового підприємства не виробництво, а забезпечення гідного життя працівників? Копальні Сан Себастьяна були найуспішнішим проектом в історії промисловості: вони не давали міді, проте забезпечили своїх працівників таким життям, якого б вони не досягли за все своє життя, як вони мали за день роботи, яку вони не здатні виконати. Хіба не вважається, що власник підприємства - паразит та експлуататор, що працівники виконують всю роботу та створюють продукт? Я нікого не експлуатував. Я не обтяжував копальні Сан Себастьяна своєю безглуздою присутністю; я залишив їх в руках людей, які щось значать. Я не оцінював людей з такою властивістю. Я віддав керівництво фахівцю з гірничої справи. Він не був гарним спеціалістом, але йому дуже була потрібна ця робота. А хіба не вважається, що при наймі на роботу важить потреба людини в робочому місці, а не її здібності? Хіба всі не вірять, що аби отримати щось, треба його просто захотіти? Я виконав кожну моральну настанову нашого часу. Я очікував схвалення та визнання. Я не розумію, чому мене проклинають.
    ст. 143.
  • ...в житті важить лише те, як добре ти виконуєш свою роботу. Решта залежатиме від цього. Це єдине мірило людського єства. Всі етичні принципи, що їх намагаються запхнути тобі в горлянку,- розмінна монета, підсунута шахраями, щоб обібрати людей, вкрасти їхні чесноти. Єдина система моралі, золотий стандарт - це принцип компетентності.

Промова про гроші[ред.]

  • Багатство — наслідок здатності людини мислити.
  • Хіба винахідник двигуна робить гроші за рахунок тих, хто не зміг його створити?
  • Біжи геть від того, хто каже що гроші — це зло. Таке твердження — пожежний дзвін про наближення мародера.
  • Стеж за грошима. Гроші, це барометр гідності суспільства. Коли ти бачиш, що торгівля здійснюється не за згодою, а з примусу, коли для того, щоб виробляти треба просити дозволу від тих, хто нічого не виробляє, коли гроші йдуть до тих, хто має справу не з товаром а з покровительством, коли люди стають багатшими через хабарництво та блат а не чесною працею, а закони не захищають тебе від них а їх від тебе, коли корупція заохочується а чесність стає самопожертвою, можеш бути впевненим, що таке суспільство приречене. Гроші настільки шляхетна річ, що вони не змагаються зі зброєю і не укладають угод з жорстокістю. Вони не дозволять вижити країні на половину власності, на половину мародерства.
  • Дозвольте дати пораду як розпізнати характер людини: той, хто проклинає гроші, отримав їх не чесно; той, хто поважає гроші, заробив їх.
  • То ви вважаєте, що гроші — це корінь всього зла?… Чи запитували ви себе, що є джерелом грошей? Гроші — це засіб обміну, який не може існувати без товарів, вироблених тими, хто здатен виробляти. Гроші — це матеріальна форма принципу, що люди, котрі бажають мати один з одним справу повинні торгувати цінне на цінне. Гроші — не засіб жебраків, котрі слізьми вимагають твою власність, або мародерів, котрі відбирають її силою. Гроші стають можливими завдяки тим, хто працює та виготовляє продукт. Чи це ви вважаєте злом?… Ні океан сліз, ні вся зброя світу не здатна перетворити цю купу паперу в гаманці на хліб, необхідний аби вижити завтра… Щойно серед людей з'являються руйнівники, вони починають з нищення грошей, оскільки гроші — це захист людини та моральна основа існування. Руйнівники відбирають золото і натомість залишають його власникам купу підроблених паперів. Це знищує всі об'єктивні стандарти і віддає людей у владу якогось правителя, котрий встановлює цінності… Папір — це обіцянка на багатство, що не існує, підтримується зброєю на того, хто має його виготовити. Папір, це чек, виписаний легальними мародерами на рахунок, який їм не належить: на здібність жертв. Чекайте на день, коли буде записано: 'Рахунок порожній.'

Посилання[ред.]

Rozumitilo: Для розуму, душі і тіла