Головаха Євген Іванович

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Євген Головаха)
Євген Головаха
Стаття у Вікіпедії

Євген Іванович Головаха (нар. 1950) — український психолог і соціолог; доктор філософських наук, професор.

Цитати[ред.]

  •  

Вікіпедія — це, на мою думку, «звалище». До речі, не довіряйте їй. Там можуть написати що завгодно. Читайте серйозну літературу, енциклопедії, а Вікіпедія — для тих, хто не дуже любить працювати. Тому я просто пишаюся тим, що мене там немає.[1]на питання, чому про нього немає статті у Вікіпедії (2010)

«Альтернативная философия. Словарь для неслужебного пользования А-Я»[ред.]

  •  

Бездарність — риса, з моральної точки зору цінніша, ніж талант, оскільки вона викликає добре почуття поблажливості, а він — чорну заздрість.

 

Бездарность — качество, более ценное в нравственном отношении, чем талант, поскольку она вызывает доброе чувство снисходительности, а он — черную зависть.[2]

  •  

Берклі — філософ, який стверджував, що світ існує лише в наших органах чуття — і що чутливіші органи, то бридкіший світ.

 

Беркли — философ, утверждавший, что мир существует только в наших органах чувств — и чем чувствительнее органы, тем отвратнее мир.[2]

  •  

Боягуз — відважна людина, яка не боїться уславитися, як боягуз.

 

Трус — отважный человек, не боящийся прослыть трусом.[2]

  •  

Варварство — проміжний етап розвитку цивілізації — між первісною дикістю та сучасною.

 

Варварство — промежуточный этап развития цивилизации — между первобытной дикостью и современной.[2]

  •  

Зовнішній світ — основне середовище самоствердження для тих, хто не має внутрішнього.

 

Внешний мир — основная среда самоутверждения для тех, у кого нет внутреннего.[2]

  •  

Час — швидкоплинна форма вічності.

 

Время — скоротечная форма вечности.[2]

  •  

Сенс життя — призначення людини, яке відрізняється від їжі, оскільки без сенсу прожити можливо, а без їжі — ні.

 

Смысл жизни — назначение человека, которое состоит не в еде, поскольку без смысла прожить можно, а без еды — нельзя.[2]

  •  

Гендерний переворот — нова позиція жінки стосовно чоловіка в сучасному суспільстві, уявити яку в часи торжества чоловічого фемінізму не могли навіть автори «Камасутри».

 

Гендерный переворот — новая позиция женщины относительно мужчины в современном обществе, вообразить которую во времена торжества мужского шовинизма не могли даже авторы «Камасутры».[2]

  •  

Геракліт — філософ-аристократ, який помер від відрази до народних мас.

 

Гераклит — философ-аристократ, который умер от отвращения к народным массам.[2]

  •  

Глобалізація — перетворення міжнародного співтовариства в єдиний соціально-економічний організм — з рукою, протягнутою на Захід, і ногами, протягнутими на Схід.

 

Глобализация — превращение международного сообщества в единый социально-экономический организм — с рукой, протянутой на Запад, и ногами, протянутыми на Восток.[2]

  •  

Громадянське суспільство — суспільство, створивши котре громадянин усвідомлює, що не він повинен служити державі, а держава — йому.

 

Гражданское общество — общество, создав которое гражданин осознает, что не он должен служить государству, а государство — ему.[2]

  •  

Знання — єдине багатство, яке ніхто не може забрати в його власника.

 

Знание — единственное богатство, которое никто не способен отнять у его обладателя.[2]

  •  

Катарсис — очищення душі під час сприйняття мистецтва як альтернатива її забруднення під час сприйняття реальності.

 

Катарсис — очищение души при восприятии искусства как альтернатива ее загрязнению при восприятии реальности.[2]

  •  

Нелюдяність — одна з небагатьох рис, що відрізняють людину від тварин.

 

Бесчеловечность — одно из немногих качеств, отличающих человека от животных.[2]

  •  

Комунікація — акт передачі інформації, який набирає особливо непристойних форм, коли стає масовим.

 

Коммуникация — акт передачи информации, приобретающий особо неприличные формы, когда становится массовым.[2]

  •  

Культурний прогрес — помилкове розуміння розвитку цивілізації: сам по собі прогрес, звісно, є, але якийсь дуже вже некультурний.

 

Культурный прогресс — ошибочное понимание развития цивилизации: сам по себе прогресс, конечно, есть, но какой-то уж очень некультурный.[2]

  •  

Лексикон — запас слів, якого ніколи не вистачає, щоб висловити думку, і завжди надміру, щоб сказати дурницю.

 

Лексикон — запас слов, которого никогда не хватает, чтобы высказать мысль, и всегда в избытке, чтобы сказать глупость.[2]

  •  

Міф — основа наук: у давньому світі — природничих, у середньовічному — гуманітарних, у сучасному — громадсько-політичних.

 

Миф — основа наук: в древнем мире — естественных, в средневековом — гуманитарных, в современном — общественно-политических.[2]

  •  

Порядок — найбезсенсовніше породження хаосу.

 

Порядок — наиболее бессмысленное порождение хаоса.[2]

  •  

Революція — найкращий період історії для безмозких, оскільки тільки вони не ризикують отримати по мізках.

 

Революция — лучший период истории для безмозглых, поскольку только они не рискуют получить по мозгам.[2]

  •  

Самопізнання — для одних — довгий шлях до істини, для інших — найкоротший шлях до неуцтва.

 

Самопознание — для одних — долгий путь к истине, для других — кратчайший путь к невежеству.[2]

  •  

Свобода — необхідність, яка, на жаль, надто довго буває неусвідомленою.

 

Свобода — необходимость, которая, к сожалению, слишком долго бывает неосознанной.[2]

  •  

Утилітаризм — філософія розумного егоїзму, яка стверджує, що люди воліють жити за законами суспільства, а не за законами джунглів, бо всі закони суспільства можна порушити, а закони джунглів — ні.[2]

 

Утилитаризм — философия разумного эгоизма, утверждающая, что люди предпочли жить по законам общества, а не по закону джунглей, потому что законы общества можно нарушить, а закон джунглей — нельзя.[2]

  •  

Добро — те, що не можна чинити так само безкарно, як зло — інакше добро би вже давно перемогло.

 

Добро — то, что нельзя творить так же безнаказанно, как зло — иначе добро давно бы уже восторжествовало.[2]

  •  

Заповіді — підступні правила, які забороняють людям робити саме те, що в них найкраще виходить.

 

Заповеди — коварные правила, запрещающие людям делать именно то, что у них лучше всего получается.[2]

  •  

Лінощі — вада, з якою якось лінь боротися.

 

Лень — порок, с которым как-то лень бороться.[2]

  •  

Ностальгія — любов до Батьківщини, яка знайшла собі гарну роботу закордоном.

 

Ностальгия — любовь к родине, нашедшая себе хорошую работу за рубежом.[2]

  •  

Макіавелізм — учення про несумісність політики та моралі, яке не приймають політики, оскільки з політикою вони знайомі, а з мораллю — ні.

 

Макиавелизм — учение о несовместимости политики и морали, которое не принимают политики, поскольку с политикой они знакомы, а с моралью — нет.[2]

  •  

Наркоманія — засіб для перетворення усіх розв'язних життєвих проблем в одну нерозв'язну.

 

Наркомания — средство превращения всех разрешимых жизненных проблем в одну неразрешимую.[2]

  •  

Товариство загальної справедливості — спільнота, де кожен отримує за заслузі — наприклад, пекло.

 

Общество всеобщей справедливости — сообщество, где каждый получает по заслугам — например, ад.[2]

  •  

«Око за око» — давній етичний принцип, який досі залишається головним джерелом моральної сліпоти.

 

«Око за око» — древний этический принцип, до сих пор остающийся главным источником нравственной слепоты.[2]

  •  

Порядність — підлість відносно своїх інтересів.

 

Порядочность — подлость по отношению к своим интересам.[2]

  •  

Правда — істина, яку так хочеться висловити, як не хочеться вислухати.

 

Правда — истина, которую так хочется высказать, как не хочется выслушать.[2]

  •  

Рівність — принцип побудови суспільства, в якому нема гноблених і гнобителів, є тільки самогноблені та самогнобителі.

 

Равенство — принцип построения общества, в котором нет угнетенных и угнетателей, есть только самоугнетаемые и самоугнетатели.[2]

  •  

Сором — моральне почуття, яке людина отримує, вступивши у сферу статевих стосунків, і втрачає, вступивши у сферу політичних…

 

Стыд — нравственное чувство, которое человек обретает, вступая в сферу половых отношений, и утрачивает, вступая в сферу политических…[2]

  •  

Хитрість — здатність, що дозволяє сильному швидше заволодіти здобиччю, а слабкому — повільніше нею стати.

 

Хитрость — способность, позволяющая сильному быстрее овладеть добычей, а слабому — медленнее ею стать.[2]

Примітки[ред.]

  1. Як народжується іронія? — «День», №123, 15 липня 2010
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап Завдання кожного громадянина. — «День», №144, 13 серпня 2010